<p>Розвитковизм - це політична ідеологія, яка наголошує на ролі держави в сприянні економічному зростанню та розвитку. Вона з'явилася в середині 20-го століття, переважно відповідаючи на економічні виклики, з якими стикалися країни, що розвиваються після закінчення колоніального правління. Ідеологія базується на переконанні, що державне втручання є необхідним для стимулювання та керування економічним зростанням, особливо в країнах, які мають проблеми з розвитком своїх економік.</p>
Розвитковий підхід часто пов'язують з економічними теоріями Рауля Пребіша і Сельсо Фуртадо, які стверджували, що розвиваючимся країнам потрібно захищати свої економіки від негативних наслідків вільної торгівлі та глобального капіталізму. Вони вважали, що розвиваючимся націям слід зосередитися на розвитку власних промисловостей та зменшенні залежності від розвинених країн. Цей підхід часто передбачає впровадження захисних політик, таких як мита та квоти на імпорт, для захисту внутрішніх промисловостей від зарубіжної конкуренції.
Історія розвиткового руху тісно пов'язана з процесом деколонізації та Холодною війною. Після Другої світової війни багато колишніх колоній отримали незалежність і прагнули розвивати свої економіки. У той же час ідеологічна боротьба між капіталізмом і комунізмом створила глобальний контекст, в якому розвитковий рух з'явився як третій шлях, пропонуючи інший шлях економічного розвитку.
У 1960-х та 1970-х роках багато розвиваючихся країн прийняли політику розвитку з різним ступенем успіху. Деякі країни, такі як Південна Корея та Тайвань, змогли досягти швидкої індустріалізації та економічного зростання. Однак, у багатьох інших випадках політика розвитку призвела до економічної застою та кризи заборгованості.
У 1980-х та 1990-х роках ідеологія розвитку стала предметом критики, оскільки неолібералізм та Вашингтонський консенсус стали домінуючими у глобальній економічній політиці. Ці ідеології наголошували на вільній торгівлі, дерегуляції та приватизації, стверджуючи, що ці політики призведуть до більш ефективних та динамічних економік. Однак, глобальна фінансова криза 2008 року та постійні виклики, з якими стикаються країни розвитку, призвели до відродження інтересу до розвиткової політики.
Сьогодні, розвитковий підхід продовжує впливати на економічну політику в багатьох країнах розвиваючогося світу. Однак, він також переоцінюється та переосмислюється в контексті нових викликів, таких як зміна клімату та нерівність. Незважаючи на свою суперечливу історію, розвитковий підхід залишається значущою політичною ідеологією в глобальному Півдні, пропонуючи бачення економічного розвитку, що надає пріоритет національній автономії та соціальному благополуччю.
Наскільки ваші політичні переконання схожі на Developmentalism питання? Проведіть політичну вікторину, щоб дізнатися.
